Думки і висловлювання про рідну мову відомих людей
Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибині пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це щей й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня інтелектуальна і мисленнева діяльність народу.
Олесь Гончар (український письменник)
Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови.
Павло Мовчан (український поет)
Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини.
Йохан Готфрид Гердер (німецький історик)
Мова - це великий дар природи, розвинутий, вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною.
Кіндрат Крапива (білоруський письменник, поет)
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.
Костянтин Ушинський (педагог)
Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає і відрікається, виконує над собою самовбивство.
Юрій Шафраник (політичний діяч)
Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний (український письменник, драматуг)
Хто ясно думає, той ясно і говорить.
Буало (французський письменник)
Мова - духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський (педагог, письменник, поет)
Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...
Максим Рильський (український поет)
Як добре на душі,
коли нема боязні
за слово праведне,
що визріло в тобі...
Д. Павличко (відомий український поет, політичний діяч)
Хай людям принесе це слово
благовісне
Журбу зцілющу й животворний біль.
М. Рильський (український радянський поет, класик української поезії XX століття)
Понад схлипуванням негоди
Чуєш слово своєї землі?
M. Лисенко ( український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч)
Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
В. Сосюра (видатний український поет)
Слово випалює з літер Мова,
вічний гончар.
Максим Шевченко (український поет, журналіст)
Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала.
Т. Шевченко (найвідоміший український поет)
У кожному слові приховано жар,
та кожне потрібно, мов шибку протерти,
аби не пристала олжа, як іржа.
Павло Мовчан (український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист)
Поставимо на покутті
високу свічу Слова нашого —
хай возсіяє.
Любов Голота (українська письменниця, поетеса, публіцист, прозаїк, журналіст)
Найперше — музика у слові!
Поль Верлен (французький поет, один з основоположників літературного імпресіонізму та символізму)
Було-жило собі два слова.
Одно любило правду.
На цьому і скінчилась його казка.
А друге — їсть собі калачів в'язку...
Тарас Мельничук (український поет-дисидент, в'язень радянських таборів)
... Обереги — слова і свічки —
в батьківщині очікують змін.
Василь Махно (український поет і перекладач)
Що є слово, і що є голос серця,
і що є голос совісті, і що є голос любові?..
Що є слово?
Світлана Короненко (українська письменниця)
Тоді чужі дрібній прикрасі
слова, затиснуті у горлі,
слова, гальмова ні в екстазі,
б'ють, мов джерела неповторні.
Богдан-Ігор Антонич (український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець)
Так споконвіку, як і кожна мова,
Вона була у Світлі, в Бога-Слова,
І ось про світло свідчити прийшла.
Тетяна Майданович (українська поетеса і прозаїк, літературознавець, мовознавець, богослов, редактор-видавець)
Приймаю, доле, все без скарги,
без вагань,
Лиш збережи, молю, мого єства
основу —
Моє, оплачене поневірянням, слово...
Григорій Кочур (український поет, перекладач, літературознавець, дисидент та правозахисник)
Яке прекрасне рідне слово!
Воно — не світ, а всі світи.
В. Сосюра (видатний український поет)
І все-таки: в началі було Слово!
І все-таки: начальний дух — Любов!..
Євген Маланюк (український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик)
Поховали ми з дідами
Слово, нашу силу;
Густо, густо засадили
Рутою могилу.
П. Куліш (український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, історик, видавець)
І найперше було Слово
І розмовляли квіти
І цвів мак
Україною
І йшли віки
І були українці
І створилося
Слово
Українське...
С. Сапеляк (український поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, правозахисник, громадський діяч)
А хто той раб, що рве окови
і нам впокорює Парнас,
і ставить визволене Слово
при нас, німих, при нищих нас?..
Ігор Калинець (український поет, колишній дисидент і політв'язень, громадський і політичний діяч)
Слово — то мудрості промінь,
слово — то думка людська.
Олена Пчілка (українська письменниця, публіцист, етнограф)
Було щастя, були чвари, —
Все те геть пішло:
І як сонце із-за хмари
Рідне слово ізійшло.
А. Метлинський (український поет і професор етнографії)
Нашими руками Бог напише
Слово в слово — кров йому ціна.
Василь Махно (український поет і перекладач)
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.
Іван Світличний (український поет, літературознавець, правозахисник)
Сім'я вже ж вільна і нова.
Та тільки мати ледь жива.
Вона була б і вмерла вже не раз,
Та все питає, і на смертнім ложі, —
а де ж те Слово, що його Тарас
коло людей поставив на сторожі?!.
Л. Костенко (українська письменниця-шістдесятниця, поетеса)
З народних дум те слово постає...
Платон Воронько (український поет)
...Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.
Д. Луценко (український поет-пісняр)
Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.
О. Олесь (український прозаїк і поет)
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!
Т. Шевченко (найвідоміший український поет. Відомий також як художник, прозаїк, етнограф і революціонер-демократ)
Слово, чому ти не твердая криця,
що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Л. Українка (українська поетеса, письменниця, перекладачка, діяч культури)
Діалект, а ми його надишем
Міццю духа і огнем любові,
І нестерпний слід його запишем
Самостійно між культурні мови.
І. Франко (український письменник, поет, белетрист, вчений, публіцист)
Людина, яка втратила свою мову — неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмін ніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, “верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.
Павло Мовчан (український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист)
Рідна мова — це музика й малювання.
Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.
Д. Овсянико-Куликовський (літературознавець, мовознавець)
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний (український письменник, драматург, громадський діяч.)
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
Вишневих ніжних пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
М. Рильський (український радянський поет, класик української поезії XX століття)
Мова росте елементарно, разом з душею народу.
І. Франко
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.
М. Рильський (український радянський поет, класик української поезії XX століття)
