Іва́н Іва́нович Манжу́ра (літературний псевдонім Іван Калічка) народився 20 жовтня (1 листопада) 1851 р. в м.Харків.

Помер 3 (15) травня 1893 р. в м.Катеринослав.

Український поет, фольклорист, етнограф, журналіст, лексикограф, перекладач з російської та німецької мови. Також історик і соціолог, професійний збирач гербаріїв флори Дніпропетровщини.

За світосприйняттям — сковородинець.

 

Творчий спадок Манжури у ХХ столітті

Поряд із багатьма видрукованими записами, значна частина великої фольклорної спадщини Манжури залишається невідомою. Його матеріали зосереджені у архівосховищах Києва, але великий збірник Манжури зберігається досі за кордоном, у Санкт-Петербурзі, у відділенні Архіву РАН.

Досить розлоге видання пісень у записах Манжури видали в часи російсько-більшовицької окупації України — вони виходили у Києві протягом 1930, 1950, 1955, 1961, 1972 років під редакцією І.Айзенштока, М.Бернштейна, І.Березовського. Унікальним є видання казки для молодшого шкільного віку 1958 (Київ, видавництво «Молодь»), ілюстрації до якої виконав художник Олександр Лопухов.

Також окремим виданням вийшли твори Манжури у видавництві «Музична Україна» (1974). Два роки перед тим біографічну повість про вченого видав В. Заремба («Іван Манжура», 1972).

Багаті за змістом, високохудожні за формою записи Манжури з теренів Слобідської України та колишніх територій Війська Запорізького Низового дала змогу низці вчених з'ясувати специфіку крайової народної культури України.