Макси́м Таде́йович Ри́льський — український поет, перекладач,публіцист, громадський діяч, академік АН України.
Максим Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Рильський Тадеуш-Томаш-Збіґнєв Розеславович, був сином поміщика Розеслава-Карла-Теодора-Яна Теодоровича Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Прапрадід Ромуальд був учнем базиліянської школи і під час взяття Умані гайдамаками у 1768 році ледве не був страчений (за переказом, він заспівав православний гімн «Пречиста Діво, мати руського краю», це справило на ватажка гайдамаків таке враження, що він відпустив хлопця, а також решту засуджених на смерть поляків та євреїв). Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902року помер його батько, і родина переїхала з Києва до Романівки.
Рильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918, перевидана у 1926).
Збірки поезій письменника:
«На білих островах» (1910)
«Під осінніми зорями» (1918)
«Синя далечінь» (1922)
«Поеми» (1925)
«Крізь бурю і сніг» (1925)
«Тринадцята весна» (1926)
«Гомін і відгомін» (1929)
«Де сходяться дороги» (1929)
«Знак терезів» (1932)
«Київ» (1935)
«Літо» (1936)
«Україна» (1938)
«Збір винограду» (1940)
«За рідну землю» (1941)
«Слово про рідну матір» (1942)
«Світла зброя» (1942)
«Жага» (1943)
«Неопалима купина» (1944)
«Мандрівка в молодість» (1944)
«Чаша дружби» (1946)
«Вірність» (1947)
«Під зорями Кремля» (1953)
«На оновленій землі» (1956)
«Троянди й виноград» (1957)
«Голосіївська осінь» (1959)
«Зграя веселиків» (1960)
«В затінку жайворонка» (1961)
«Поезії» (І-ІІІ, 1946)
«Поезії» (І-ІІІ, 1949)
«Твори» (І-ІІІ, 1956)
«Твори» (I-Х, 1960–1962)
та інші
Слово про рідну матір
