Миха́йло Петро́вич Стари́цький народився 2 (14) грудня 1840 р. в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область)

Помер 14 (27) квітня 1904 р. в Києві.

Український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру.

 

Поетичні твори.

Ждання.

В садку.

Ізнов нудьга.

До подруги.

Вечірня.

Думка.

На озері.

Весна («Весна іде. Сніги чорніють.»).

Виклик.

До слов’ян.

До альбому (О. П. К-ч).

«Як часом у тебе заграє.».

Мій рай.

«Зіходить місяць, гаснуть зорі.».

Прощання («Бувай здоров, мій рідний краю.»).

До И. Я. Р-а.

«Ох і серце нудне, серце моє трудне.».

«Не сумуй, моя зоре кохана.».

Не згадуй.

Марусі.

До молоді.

На проводи. (М. П. Драгоманову).

До броні.

На Новий рік.

«Коли засну навіки в домовині.».

На прю!

Нива.

Пам’яті М. Ф. Л.

«В грудях вогонь, холодне повівання.».

Редакторові.

На страстях.

«Тяжко, важко по світу нудитись.». . 54.

«Де мені подітись з лютою нудьгою.».

Край коминка.

Прощання (Олені Пчілці).

Перед труною.

«Чом не весел, мій соболю.».

Непевність.

«Зорі, зорі, ясні очі.».

«Як з тобою ми спізнались.».

Темрява.

Весна («Світить сонце; хоч тепла ще.»).

«Сиділи ми, каганчик миготів.».

Бажання.

«Останні сили дарма трачу.».

«Сумно і тьмяно. У вікна заплакані.».

На спомин Т. Г. Шевченка.

«Ночі темряві з завірюхами.».

На морі.

Дочка Ієфая.

До України.

Учта.

На роковини Шевченку (До поновлення могили).

До М. Лисенка.

Забутливі люди.

«У пишному салоні.».

Поету.

Монолог бездольця.

«Ніч згори зорить очима.».

«Дивлюсь на тебе, і минуле.».

Вечір («Вечір. Тихо, ясно.»).

Швачка.

«Коли від ненатлої муки.».

Сльоза.

До Дунаю.

Остання ніч.

Борцю.

«Ох, і де ти, зіронько.».

«Тихо плине нічка дружа.».

Жарт.

«Що не день, то гірша мир трухлявий.».

До Миколи Лисенка (На спомин 18 ст. ст. марця 1893 р.).

«Темно. Ліс. Якісь примари.».

«Хай тепера рида в мене кобза сумна.».

На смерть М. В. Ковалевського.

«Парно, душно, як ніколи.».

Монологи про кохання.

«І гвалт, і кров. Справляє бенкет сила.».

«Місто спить. Млою густо повиті.».

«Ніч. У хаті зимно, темно.».

«Згасло світло; темрява надворі.».

Зустріч.

Борвій.

Хрещенська ніч.

На ріднім попелищі.

«О, дякую, що ти прийшла-таки.

«Не спиться. Знов чорнії думи.».

«Ніч. Замовкли денні речі.».

«З напасником нашого слова та правди і волі.».

«Коли ми уперве кохались.».

Артисту М. К. Садовському (Експромт у день бенефісу).

«Занадто вже, Чим дихати нема!.».

Сон.

На спомин Котляревського.

«Ранок пахощами віє.».

«Ой знущались з мого слова.».

«Болить моє серце. холоне в грудях.».

«Як урочисто тут, замовк величний бір.».

«Мов бачу тихую оселю.».

«Чертог сіяв. Вона на сцені грала.».

Добраніч!

Молитва.

«Всьому кінець. надії вже нема.».

«О, вернись, моя музо, на мить.».

Звитяга.

«Ох, тяжко! Під гнітом пошарпане серце холоне.».

Псалом (Переспів).

Лорі.

«Двері, двері замкніть! Затушкуйте вікно.».

 

Драматичні твори.

Не судилось. Драма в 5-ти діях.

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці. Драма  в 5-ти діях.

Талан. Драма в 5-ти діях і 6-ти одмінах.

Маруся Богуславка. Побутово-Історична драма в 5-ти одмінах.

За двома зайцями. Комедія із міщанського побиту в 4-х діях.

 

 

Оборона Буші

 

За двома зайцями