|
Урок української літератури у 6 класі
Т е м а. Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму». Настрої та почуття, висвітлені в поезії. М е т а. Ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії, розвивати вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Ц і л і. Учні знатимуть: цікаві факти з життя С. Чернілевського; зміст виучуваної поезії. Учні вмітимуть: розповідати про власні почуття, викликані прочитанням поезії; виразно і вдумливо читати поезію; знаходити художні засоби, розкривати їхню роль. Т и п у р о к у. Урок вивчення нового матеріалу. О б л а д н а н н я : портрет С. Чернілевського, підручник, ілюстрації із зображенням неба, вогню, Божої Матері, картки зі словами «мама», «тато», »я», «любов», роздавальний матеріал, проектор. М е т о д и, п р и й о м и і ф о р м и р о б о т и : словесний настрій, «Гронування», «Незакінчене речення», розповідь учителя, словникова робота, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, «усне малювання» з художнім домислом, створення «кольорового портрета» вірша, робота в парах, «Мікрофон 2». Е п і г р а ф . Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків ( С. Чернілевський).
Хід уроку І. Мотиваційний етап. 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Учитель: Доброго дня усім! Діти, у нас сьогодні незвичайний урок, з гостями у класі. Бачу, що ви трішки хвилюєтесь. Я теж хвилююся. А знаєте що? Давайте подаруємо один одному посмішку, адже тепла, щира посмішка піднімає настрій, зігріває серце, навіть може когось ощасливити. 2. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань. а) Відтворення випереджувального завдання: есе «Коли я вважаю себе щасливим?» б) «Гронування»: ключове слово – щастя . (Слайди. Учитель зазначає слова учнів на дошці. Учні мають назвати слово "сім'я". Якщо вони це слово не говорять, його каже вчитель). Учитель: Немає у світі нічого дорожчого для людини, ніж її сім’я. Ви, мабуть, уже здогадалися, що мова на уроці йтиме про сім’ю або … (родину). А сім’я – це … (відповідь дітей). (На дошці прикріплюються картки зі словами «тато», «мама», «я» у вигляді фундаменту будинку). ІІ. Цілевизначення і планування. 1. Повідомлення теми уроку. Учитель: Сьогодні ми ознайомимось з цікавими фактами життя і творчості Станіслава Чернілевського. - Як ви розумієте тему? Про що йтиме мова? Що означають слова «настрій» та «почуття»? А «теплота інтиму» зрозуміло? 2. Визначення учнями власних цілей. - Подумайте, яких результатів ви хочете досягти на сьогоднішньому уроці? Свої цілі запишіть на сонячних промінчиках. (Учні записують цілі, за бажанням озвучують їх). 3. Узгодження індивідуальних і загальних цілей. 4. Узгодження плану уроку. Учитель: Впевнена, сьогодні на уроці ми досягнемо гарного результату. ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. 1. Ознайомлення з виконанням домашнього завдання. Учитель: Вашим домашнім завданням було знайти цікаві відомості про життя Станіслава Чернілевського. Повідомте, що вам вдалося дізнатися. ("Незакінчене речення»: " Я знаю що …"). 2. Створення психологічного портрета автора. Учитель: Погляньте на портрет поета. Що ви можете сказати про цю людину за зовнішніми рисами? (Відповіді дітей). 3. Ознайомлення з епіграфом уроку. Учитель: Слова, винесені як епіграф до сьогоднішнього уроку, належать С. Чернілевському. Ще в ранньому віці Станіслав Болеславович зрозумів, що найдорожча людина в його житті – мама. Родина рано втратила батька, і хлопцеві з багатодітної сім’ї довелося вчитися в школі-інтернаті. І ота гіркота вічної розлуки з мамою перетворилася в дорослому житті на чудову поезію «Теплота родинного інтиму». 4. Первинне ознайомлення зі змістом поезії. Учитель: Послухайте вірш. Спробуйте уявити зображену автором картину і розказати, що ви побачили, почули, відчували. а) виразне читання поезії вчителем; б) емоційна пауза; в) озвучення учнівських відповідей. 5. Читання поезії учнями. Учитель: А тепер я хочу, щоб ви мовчки прочитали поезію, але не просто прочитали, а впустили її в свою душу, щоб вона ніби пройшла через вас і тоді ви зможете відчути настрої і почуття поета. (Учні спочатку читають поезію мовчки , а потім вголос по строфі ). 6. Робота з текстом. - Який настрій виник у вас, коли ви читали вірш? - Чи є в тексті незрозумілі для вас слова? Якщо є, то хто зможе їх пояснити? Інтим, інтимний – особистий, задушевний; шиби – віконне скло; досвіток – світанок, ранок; печія – пекучий біль.
- Коли я вперше прочитала цю поезію, то подумала, кому вона адресована: дітям чи дорослим? Чому? Учитель: Для батьків навіть дорослі діти завжди залишаються дітьми, за них так само переживають, люблять їх і жаліють. 7. Усне малювання з художнім домислом. Придумайте й розкажіть історію ліричного героя ( робота в парах). Учитель: Дійсно, коли приїжджаєш до батьків у гості, то відразу виникає почуття захищеності, усі проблеми відходять кудись далеко. Виникає таке відчуття, ніби ти – найщасливіша людина, бо в тебе є батьки , для яких ти завжди будеш маленьким. 8. Створення «кольорового портрета» поезії. Учитель: Діти, ви вже знаєте, що за допомогою кольору можна передати настрій, почуття, емоції, відчуття. А от автор під час творення поезії рідко задумується над назвами кольорів у своїх віршах. Тож спробуймо ми створити «кольоровий портрет» вірша. 9. Бесіда за змістом поезії. - Ви, напевно, помітили, що у вірші звичні нам слова творять незвичайні образи. Які саме? ( «Мотузочок диму», яким мати «прив’язала хату до небес»). - А чи можна насправді «хату прив’язати до небес»? - Ні, це образний вислів, який вживається в переносному значенні. Як він називається? (Метафора). - Про яку пору року йде мова? Що про свідчить? (Дим від вогню у печі – це зима). - Який він, той вогонь у печі? (Веселий, життєдайний, цілющий,всесильний, гарячий). (Учитель прикріплює на дошку малюнок із зображенням вогню). - А що символізує вогонь у печі? (Вогонь був символом родинного осередку, що зберігав єдність і силу родини). - Хто є берегинею домашнього вогнища у ваших оселях? (Мама). (Учитель прикріплює на дошку зображення Божої Матері). - Яка роль матері у житті ліричного героя? Яке місце мама займає у вашому житті? - Зачитайте 3-4 рядочки останньої строфи. Який ще образ тут зустрічається? (Небо). (Учитель прикріплює на дошку малюнок із зображенням неба). - З чим пов’язаний образ неба у людей? Що він символізує? (Небо символізує високу духовність, безкрайні можливості, чисте небо – це символ миру). - Як ви гадаєте, якого кольору небо над хатою ліричного героя? Чому ви так думаєте? (Бо він любить маму, цінує родинне тепло …). 10. Виразне читання поезії. Учитель: Виразно прочитайте вірш, намагаючись передати любов, ніжність і теплоту, яку ви відчуваєте до найрідніших людей. Учитель: Діти, а для того, щоб оте живе родинне тепло постійно наповнювало нас, оберігало, підтримувало, подумайте, які сімейні цінності ми повинні в собі формувати з дитинства? У кожного з вас на парті є білий квадратик паперу. Це цеглинка до нашого будиночка. Напишіть на ньому ту цінність, яку вважаєте головною для міцної сім’ї. Прикріпіть цеглинки до фундаменту, щоб вийшов будиночок. Погляньте, у нас є фундамент, стіни . Чого не вистачає ще? Так, немає даху. А яку цінність доречно було б написати на ньому? Любов. (До будиночка прикріплюється дах із написом "любов"). ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап. 1. Письмова саморефлексія почуттів. Мікрофон 2: «Тепер я розумію, що теплота родинного інтиму – це…». «А ще мені хотілося б почути думку...»). *** Усна саморефлексія. - Що на цьому уроці було для вас найважливішим? - Який епізод уроку вам найбільше сподобався і чому? - Чи задоволені ви результатом своєї роботи? 2. Оцінювання діяльності учнів на уроці. Домашнє завдання. Обов'язкове: навчитися виразно читати вірш, прочитати його своїм рідним. Обов'язкове на вибір: а) написати есе «Бережіть тепло родинного інтиму»; б) взяти уявне інтерв’ю в письменника. За бажанням: а) намалювати ілюстрацію до вірша; б) вивчити вірш напам’ять. Учитель: Я хочу, щоб цей урок запам’ятався вам надовго, і кожного разу, повертаючись додому, ви цілували маму і тата, не соромились говорити їм про свою любов. Адже прекрасно, коли в сім’ї панує мир і злагода, взаєморозуміння й повага, любов і теплота родинного інтиму.
|
